Зі святом, дорогі жінки!

Щастя вам, кохання, усмішок, весняного настрою!!!

4 березня 2014 року на базі школи було проведено всеукраїнську народознавчу гру "Соняшник", присвячену 

200-річчю від дня народження 

Тараса Григоровича Шевченка

У грі приймали участь учні 1, 4, 5, 6 та 8 класів.

3 березня - Всесвітній день письменника

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований в1921 році.

Назва організації - абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets - поети, essayists - нарисовці, novelists - романісти (слід зазначити, що абревіатура в даному випадку збігається зі словом pen - ручка в перекладі з англійської).

Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Голсуорсі. У 1923 році відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, у той час ПЕН-центри були створені в 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Це міжнародне об'єднання письменників, яке, як сказано в Хартії ПЕН-клубу, «виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов'язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також у всьому світі, коли це можливо. ПЕН-клуб виступає в захист свободи друку і проти довільного застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної та економічної організації вимагає вільної критики уряду, органів управління та політичних інститутів. Оскільки свобода припускає добровільну стриманість, члени ПЕН-клубу зобов'язуються виступати проти таких негативних аспектів вільної преси, як брехливі публікації, навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденційно безчесно їх інтерпретація заради політичних, групових і особистих цілей».

До 200-річчя від дня народження

Тараса Григоровича Шевченка

Конспект уроку

«Тарас Шевченко. «Думи мої, думи мої...»; «Ой три шляхи широкії...». Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання»

Мета: актуалізувати відомості учнів про життєвий та творчий шлях

Т. Шевченка; поглибити знання учнів про викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання; розкрити усвідомлення поетом власної місії у вірші «Думи мої, думи мої ...»; розвивати навички аналізу віршів; виховувати в учнів почуття вірності Україні як невід'ємної ознаки національно-свідомого громадянина.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, ілюстрації, фото, кросворд.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Учням пропонується дати відповідь на запитання (повторення).

1. Назвіть прізвище пана, у якого з 1828 р. Шевченко виконував обов'язки козачка. (Енгельгардт.)

2. Тепер це село має назву Шевченкове. Звідси походив батько Тараса. Після смерті матері, Катерини Бойко, у 1823 р. батько одружується вдруге і переїжджає у свою хату. По смерті батька хлопчик наймитує; козачкує у пана Енгельгардта. Разом з паном у 1829 році залишає це село аж до 1843 р. (Керелівка.)

3. В якому селі народився Кобзар? (Моринці.)

4. В яке місто був призначений на службу Павло Енгельгардт? (Вільно.)

5. Через що пан не змушував Шевченка виконувати важку роботу? (Малювання.)

6. Назвіть національність митця, до якого пан віддав Шевченка на навчання. (Поляк.)

7. В якій країні розпочалося повстання, через яке Шевченко не міг продовжити навчання? (Польща.)

8. Яку назву сьогодні має місто, в яке переїхав Енгельгардт зі своїми кріпаками? (Санкт-Петербург.)

9. Під час навчання у Василя Ширяева юний Шевченко оформлював стіни і стелю Великого театру, виконував малярські роботи в Александринському та ще в якому театрах? (Михайлівський.)

10. Куди ходив змальовувати скульптури, нехтуючи відпочинком,

Т. Шевченко? (Літній сад.)

11. Яке почуття викликало у Тараса фарбування парканів? (Спротив.)

12. Іван Сошенко, познайомившись з Шевченком у Літньому саду, вирішив допомогти хлопцеві стати ... (вільним).

II. Актуалізація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель зачитує уривок зі статті «Присвята» І. Франка.

«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм.

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко»

Як ви розумієте ці слова? Поясніть значення цих слів для української держави?

III. Повідомлення теми уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми перенесемось уявно в 1838 рік, коли в житті Тараса Шевченка настала подія, що внесла в його душу цілу гаму незнаних доти радощів, а разом із ними й нових смутків — це викуп з неволі, арешт, каземат, заслання, а також розкриємо розуміння власної місії поета у вірші «Думи мої, думи мої ...»

2. Розповідь учнів про Т.Г. Шевченка

3. Виразне читання вірша «Думи мої, думи мої...»

4. Словникова робота.

Нуджу (нудити світом) — страждаю, сумую;

мліло — боліло;

дотепні — талановиті;

не остило — не набридло;

ідіть попідтинню — жебракуйте.

5. Літературознавча довідка.

Цим віршем відкривався «Кобзар» 1840 р.

Він є своєрідною увертюрою: в ньому бринять провідні мотиви всієї збірки. Шевченко його написав у 1839 р. в Петербурзі. Думами Шевченко називає свої твори, в яких домінують елегійні роздуми про «козацьку волю», про долю бідного сироти, зневаженої паном дівчини, про становище батьківщини. З них постає образ могили, як символу похованої волі.

6. Бесіда за прочитаною поезією:

— Чи вдалими, на вашу думку, є порівняння Шевченкових поезій із думами? Поясніть своє твердження.

— Чому в поезії « Думи мої, думи мої...» відчувається нестерпна туга за Україною? Зацитуйте рядки, що підтверджують вашу думку.

— Куди і кому адресує поет свої твори?

— Якої реакції на свою творчість сподівається він у рідному краї?

— Визначте тему поезії, її мотиви, основну думку твору.

(Матеріал для вчителя. «Думи мої, думи мої ...» — вірш, в якому

Шевченко розмірковує про роль поета і поезії у житті суспільства, тому посилає свої «думи», «діток» в Україну, де вони матимуть шану і славу. Туга за Вкраїною, бажання бути почутим виявляється у формі написаного: нерівноскладові рядки, постійні епітети, метафори, звертання, риторичні запитання, зміна ритму).

7. Гра «Знайди слова». 

Громадянин

Патріот

Філософ

8. Виразне читання поезії «Ой три шляхи широкії».

9. Словникова робота за питаннями учнів.

10. Бесіда за прочитаною поезією.

— В які часи відбуваються події у вірші «Ой три шляхи широкії»? (Часи козаччини).

— Як ви думаєте, куди саме подалися три брати? Що з ними сталося? (Поїхали захищати рідний край і загинули.)

— Які казкові елементи присутні у вірші? (Трикратні повторення: «три шляхи», «три брати», «три ясени», «три явори».)

— Що символізують у вірші Т. Шевченка та в українському фольклорі три ясени, три явори, тополя, калина? (Ясени — сини, явори — парубки, тополя — одружена дівчина, калина — дівчина заручена.)

— З якою метою їх використовує автор? (Нерозривний зв'язок української літератури з фольклором як першоджерелом.)

— Тематику яких пісень нагадує вам ця поезія? (Козацькі пісні.)

— Які художні засоби вказують на зв'язок з народними піснями? (Народні прикмети, постійні епітети — «шляхи широкії», «висока тополя», «червона калина», зменшцувано-пестливі слова — «діточками», нестягнені прикметники — «широкії».)

IV. Підбиття підсумків.

Метод мікрофон

Отже, прочитавши поезії Тараса Шевченка, можна зробити, що…..

V. Домашнє завдання.

Вивчити вірш «Думи мої, думи мої...» напам'ять. Аналізувати поезію за питаннями в підручнику (письмово дати відповідь на питання № 4, с. 106 «знайко»).

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Кожен українець повинен знати рідну мову —

 це його обов’язок перед власним народом

 і перед державою Україною

У цей в нашій школі було проведено свято рідної мови на базі учнів 6 класу, котрі змагалися у мовному КВК "Слово наше рідне, слово українське"

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

(Максим Рильський)

КОНСПЕКТ УРОКУ 5 КЛАС «СИЛА СЛОВА» (за оповіданням Василя Сухомлинського «Образливе слово»)

Мета: сформувати у п’ятикласників поняття «сила слова»; розвивати вміння вибирати слова відповідно до ситуації спілкування; виховувати почуття відповідальності за власні вчинки та любові до рідних людей.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, текст оповідання, таблиці.

Слово — не стріла, а глибше ранить.

Народна творчість.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Вітання з класом.

2. Перевірка присутніх на уроці.

3. Перевірка готовності учнів до уроку (наявність зошитів, текстів, роздаткового матеріалу).

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Кажуть люди, що язик голові не приятель. Народ підмітив   прикрі випадки у житті людей, коли дитина щось сказала, не подумавши, і образила свого друга або й дорослу людину, або сказала щось неприпустиме і тепер «пече раків». А цього могло б і не бути, якби дитина перед тим, як щось сказати, добре подумала над своїми словами. Недарма ж у народі кажуть: «Сім раз відмір, а раз одріж». Це насамперед відноситься до людського спілкування. Бо слово для кожного з нас має величезне значення. Недаремно і в Біблії сказано, що першим було слово, а вже потім — все інше. Тому й запевняє наш народ, що слово старше, як гроші. Чимало є прислів’їв і приказок про важливість слова для людини. Тому зі словами треба поводитися обережно, зважати на те, яке слово можна вживати у даному випадку, а яке — ні, що можна сказати, а про що краще помовчати, бо «слово — не горобець, випустиш — не спіймаєш». Горобця важко спіймати, але все ж таки можна. А от сказане слово не спіймаєш, воно вилетіло з твоїх вуст і подалося у світ, його почули люди. Слово має надзвичайно велику силу і владу. Воно може нести важливу інформацію, а може образити і скривдити людину. Тому зі словами треба бути обережним.

Отож, про те, як слово може вплинути на людину, ми поговоримо сьогодні, прочитавши оповідання відомого педагога Василя Олександровича Сухомлинського «Образливе слово».

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1.     Колективне читання оповідання «Образливе слово».

2.     Бесіда за змістом прочитаного оповідання.

·        Яке найперше враження виникло у вас після прочитання твору?

·        Чому і чим Син образив Матір?

·        Як Матір відредагувала на образу Сина?

·        Коли Син попросив вибачення у Матері? Чому він зробив це вже у дорослому віці?

·        Чи забула Мати цю образу? Поясність свою думку?

·        Чому Мати не змогла образливе слово Сина?

·        Поясність, як ви розумієте кінцівку твору?

3.     Отже, у цьому творі  можна простежити три образи – Мати, Син-школяр та дорослий Син.

Зараз з допомогою схеми ми спробуємо відобразити, як ці три образи взаємодіють між собою.

                                   

Отже, Мати, люблячи свого Сина все життя, все ж таки, тримала на нього образу чи ні? Якщо так, то поясніть, чому?

Творче завдання.

      Знайдіть у тексті слова, які підтверджують образу Матері на Сина. Поясність їх значення.

Заплакала Мати

Посмутніла

З’явились сльози

Рана

Отож, Матір, справді, образило слово Сина, але і його все життя мучила совість. Що ж це таке «совість»?

Робота зі словником.

Совість – це так зване моральна свідомість індивідуума. Совість дозволяє людині бути переконаним у тому, робить він добро або зло. Совість також дає можливість морально оцінити свої вчинки.

Чи, дійсно, у Сина була совість? Знайдіть у тексті слова, які це підтверджують.

Син і Мати – це нерозривні, кровно зв’язані, рідні люди. Але, інколи, навіть між рідними людьми з’являється стіна, своєрідний бар’єр, який відділяє їх одне від одного. На це існує багато різних причин, однією з них може бути необдумано сказане слово, яке назавжди ранить серце рідній людині.

Спробуємо схематично відобразити вищесказане.

        МАТИ                                                                                 СИН

 

                                         НАЙРІДНІШІ ЛЮДИ

                                                               О

                                                               Б

                                                               Р

                                                               А

                                                                З

                                                               Л

                                                               И

                                                               В

                                                                Е

                                                          СЛОВО

Саме слово залишило у серці Матері образу на все життя. Хоч і була ця образа десь глибоко в серці, але Мати постійно про неї пам’ятала, бо, як говорить народна мудрість: «Рана загоїться, зле слово – ніколи».

Отже, слово має неабияку силу. На вашу думку, в чому ж ця сила? А допомогти у відповіді на це питання зможе народна творчість.

А зараз ми з вами вже можемо визначити тему й основну думку цього оповідання.

Тема твору: зображення сили слова.

Основна думка твору: показати, до чого може призвести необдумано сказане образливе слово.

IV. Підсумок уроку.

Таким чином, ми з вами опрацювали оповідання Василя Сухомлинського «Образливе слово», визначили силу слова, як воно може впливати на людей, підсумували вивчення твору темою та основною думкою.

І насамкінець доречним буде прочитання поезії, яка ще раз доводить силу слова у нашому житті.

Будь, мій хлопче, молодець

І не кидайся словами.

Слово — це не горобець,

І воно летить за нами.

Й до душі людської йде

І лишається там жити.

Й не дівається ніде,

Буде зло в серцях творити.

Слово — це вам не полова,

А язик не помело.

Вибирай потрібне слово,

Щоб чудово всім було.

Щоб слова були хороші

І любов в собі несли.

Слова старші аніж гроші,

Вони першими були.

V.  Домашнє завдання.

Написати твір «Сила слова у моєму житті».

Василь Сухомлинський

Образливе слово

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір.

Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:

— Простіть мені, Мамо, за образливе слово.

— Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.

— Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові:

— Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.